Вічне питання, “що таке мистецтво” має багато відповідей і кожен митець, галерист чи критик має свої власні критерії оцінки художніх творів. Я думаю, що твір вже є мистецьким, якщо він викликає особливу емоцію хоча б в однієї людини.

Вірш бразильского науковця, моєї подруги і просто людини Carmem Gottfried яка вміє відчувати і бачити серцем!

Тепла розповідь моєї гарної подруги- журналіста Анастасії Боринець

За шість років життя у столиці я приблизно щомісяця витрачаю добу на дорогу Київ – Івано-Франківськ – Київ. Тож з 2007-го у поїзді я провела не те щоб великий, але суттєвий відрізок життя – 72 доби – а це майже два з половиною місяці. Попри чимало незручностей, які доводилося пережити за цей період, зізнаюся, я визначаю його однозначно як прекрасний. Насамперед за дві складові – за книжки, які я прочитала на залізничній колії та за людей, яких я там зустріла.

..Я не звик дарувати собі подарунки на день народження, але цього року я собі подумав чого б не започаткувати таку гарну традицію. Особливий видався дарунок, звичайна людина би не забажала собі таке, а я ж художник, мені можна )) Мій подарунок – це персональна виставка PIANO в галереї Арт на Мур, Івано-Франківськ.

Ми всі належимо до двох типів активності – сови і жайвори. Я точно відношу себе до сов, хоча днями мені просто необхідно бути жайвором. Звичайне соціальне життя встановлене таким чином, що сови просто вимушені бути кимось посерединці. Мені добре працюється вночі, але прошу, дайте посмати до обіду 🙂

Summer is perfect time for plein airs, that´s why artists spend much time of summer outside, creating beautiful landscape paintings. For no particular reason this summer is very unexpected for me, all the projects that I had and that are still coming (hopefully) aren´t really planned. They are something that the particular moment brings. The right place with the right people? Maybe…

Sometimes it´s only enough to sleep well in order to be able to taste life again. That´s how my Sunday usually starts, waking up without the annoying alarm-clock is really a good come back from the dream state to the real state. Enjoying morning coffee + sun rays without thinking that I´m too late.

If all the promises could be kept so easily like my yesterday´s promise.

I kept my word to take photos of my new landscape paintings and here is the small portion of them. I just think whether yesterday post influenced my motivation to take pictures? Maybe. Yet it´s a small and easy to keep promise but what about the bigger ones? I still need to learn it.