Ця робота втілює моє відчуття одного з ранків літньої пори, в колориті цієї картини присутнє світанкове мерехтіння роси на тлі ще сонного сонця
Легкість сприйняття – саме цей посил був основним при написанні цього портрету, так портретом я б назвав цей мотив попри відсутність рис обличчя балерини, її характер передано в тонких тональних і колірних співвідношеннях, які, так би мовити, описують склад її душі.
Кожен митець несе свої емоції до світу.
І я в свою чергу несу те, що притаманне саме мені. В житті я шукаю гармонію, не завжди просту, не завжди ту, що назовні. Гармонія для мене першочергова і життєдайна. Я своєю звертаюся до відчуттів, а не до мозку, бо мозком мистецтво може маніпулювати, налаштовувати на свій лад, шукати те, чого насправді нема, а відчуття – це те, що не обдуриш, не переконаєш і не нав’яжеш, це лише твоє!
Вчитися бачити відчуттями, відкривати мистецтву не мозок, а серце – це те, чого я чекаю від глядача.
