Життя поза майстернею

09/01/2014 1,068 views

Хвиля свят починає стихати, коляда вже чується де-не-де і я знову активно приступаю до роботи в майстерні. Ці декілька днів, починаючи зі святкування Нового року пішли мені дуже на користь. Я відкинув запропоновані ідеї зустрічати Новий рік в Празі чи десь інде. Насолоджуватися новими містами, вдихати їх атмосферу і зрештою щоб святкувати і веселитися необхідна енергія, а її наприкінець року мені вже геть не вистачало. Єдине про що я мріяв – це СОН, довгий і затишний. Тому святкувати Новий рік вдома було моїм єдиним бажанням.

Зустріли Новий рік ми гарно, вдвох! collage

Новорічна ніч, кажуть, коротка. А наша була ще коротшою!

Наступний день присвятився приємним людям, друзям. Ніч тривала до ранку, в розмовах з друзями. І про мистецтво ми теж говорили, і співали  🙂

2014

Проте найважливіше свято ще чекало попереду. Різдво я святкував традиційно вдома. Колядників цього року вистачало і вінчувань у них побільшало, найнеординарніше було “Абисте дожили до 100 років”.  Хоча і є думки про те, що це такий собі “бізнес” для дітей ходити по хатах колядувати, але мені завжди приємно чути колядників, і неважливо попадають вони в ноти чи ні, скорочують колядки, головне, що вони ходять. Поки чуються різдв’яні співанки традиції живуть, Різдво справжнє.

А вдома ми знову багато колядували і навіть найстарішу коляду родини згадали і було враження, що мої померлі дідик і бабуся з нами. І перед очима стояла картинка Різдва дитинства в бабки.

Для мене Різдво – це зародження Любові в серці, це прославлення народження світла і добра. Я вірю, яскрава зірочка, що зійшла на краю радіючих небес святого вечора –  щаслива година для всього українського народу!

2014

Розумовий відпочинок наповнює життєдайною енергією і я почуваюсь дуже натхненним для продовження свого обраного шляху!

СХОЖІ ПОСТИ