Приймати колір? Так!

23/02/2016 1,916 views

Живопис моя любов. Синергія сотні кольорів виспівує неповторністю і унікальністю. healthy-spinach-cakeІ неважливо, що сам пошук того особливого відтінку може тривати довго. Іноді наприкінці дня розумієш, що він був вдалий саме із-за появи нового складного кольору. Це як щоденний експеримент для науковця, результатом якого він задоволений і з радістю би поділився. Проте розуміє,  – ніхто в цьому не бачитиме нічого особливого і знову він набереться аури «дивний». Живопис є у всьому, де є місце творенню чогось нового, будь то музика чи кулінарія.

Сьогодні я про живопис нових смаків.  Я люблю незвичні поєднання  –  солоне з гірким, солодке з кислим. Вже багато з таких поєднань стали класичними смаками і ніхто не дивується від порції запеченого камамберту і смородинного соусу. Твердий сир із солодким арахісовим маслом отримує абсолютно новий присмак, як і солодкий сирний пиріг з шпинату, останнє – це справді як їсти колір, а до кольору в мене особлива прихильність. Зелений, як найсвіжіша весняна трава він забавляє спочатку око. Пробуєш і відкривається смак, який, напевно, можна порівняти із запахом весняних лугів – ледь терпкий солодкавий аромат. Може то вже від чекання весни, а може від кольору, а може і вся справа в кремі з маскарпоне, але пиріг зробив свою добру справу. Хандра відійшла, настрій покращився і цілий день отримав став соковитим.  Запевняю, їсти колір така сама насолода, як і творити його. Час до роботи.  Який колір буде домінувати в сьогоднішній картині. Зелений? Думаю, зелений треба все таки лишити за пирогом, а я щось та й придумаю своє 🙂

СХОЖІ ПОСТИ