Ковток Свободи

25/03/2014 1,793 views

З кожним днем новин, я все більше згадую той Крим, який люблю – місце невимовної краси. І наразі, мені не лишається нічого крім спогадів, бо хто знає коли можна буде українцю знову насолодитися барвами і багатогранністю Крима неясно.

Балаклава – містечко, яке стало одним із районів Севастополя і назване на честь бухти Балаклава. За часів союзу місто було закрите, в якому розміщувалася база підводних човнів. Їх ми не бачили (вони зараз там в музеї) та і не за ними ми приїхали в Балаклаву.

Місто, яке відсвяткувало своє 2500- річчя завжди приваблювало мандрівників і шукачів пригод. Існує багато легенд про затоплені кораблі з коштовностями, які ще і досі “тероризують” професійних водолазів і роблять з них мисливців за дорогоцінностями. Балаклава з її унікальними мисами Ая і Фіоленто, руїнами генуезької фортеці Чембало, слідами від давнотаврський, давньогрецьких поселень привертає увагу не тільки археологів, але і оповідачів античності, які стверджують, що сам Одісей ступав на давню балаклавську землю.

Цю місцевість ми хотіли просто відчути! Той немилосердний вітер, який не то що дмухав, а з ніг збивав своїм свободолюбивим поривом. І вода там, як з карпатського джерела, прозора і прохолодна. Балаклава інша за Гурзуф чи Новий Світ, там майже немає зелені, скали лисі, вони ніби то підтверджують свою старечість. collage collage3 collage2

СХОЖІ ПОСТИ