Тепла розповідь моєї гарної подруги- журналіста Анастасії Боринець

За шість років життя у столиці я приблизно щомісяця витрачаю добу на дорогу Київ – Івано-Франківськ – Київ. Тож з 2007-го у поїзді я провела не те щоб великий, але суттєвий відрізок життя – 72 доби – а це майже два з половиною місяці. Попри чимало незручностей, які доводилося пережити за цей період, зізнаюся, я визначаю його однозначно як прекрасний. Насамперед за дві складові – за книжки, які я прочитала на залізничній колії та за людей, яких я там зустріла.

Continue reading →